- благоговійний
- —————————————————————————————благогові́йнийприкметник
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
благоговійний — а, е, книжн. Сповнений найщирішої поваги, шани; безмежно відданий; побожний … Український тлумачний словник
благоговійно — книжн. Присл. до благоговійний … Український тлумачний словник
побожний — а, е. 1) Який ревно виконує всі релігійні обряди; віруючий. || Власт. релігійній, віруючій людині. 2) Пов язаний з релігією; церковний. 3) уроч. Сповнений найщирішої шани, безмежно відданий; благоговійний, шанобливий … Український тлумачний словник
шанобливий — I (сповнений поваги, пошани до кого н. про почуття, стосунки тощо), уклінний, пош[ч]тивий; благоговійний, побожний (безмежно шанобливий) Пор. увічливий 2) II ▶ див. увічливий 1), увічливий 2) … Словник синонімів української мови